Коаліційна угода (екологічна складова)

Проект Коаліційної угоди містить розділ присвячений питанням екології та охорони навколишнього середовища. Нижче наводимо витяг з проекту Коаліційної угоди.

XVII. РЕФОРМА СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ДОВКІЛЛЯМ ТА ІНТЕГРАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ У ІНШІ ГАЛУЗЕВІ ПОЛІТИКИ

Забезпечення реформи у сфері довкілля для здорової нації та сильної держави

  1. Реформи у сфері управління та охорони довкілля

1.1. Реформувати систему управління сферою охорони довкілля, з метою перетворення її на інтегровану систему, яка здатна забезпечити реалізацію проєвропейських реформ та ліквідувати корупційні схеми у сфері управління та охорони довкілля. Координація роботи органів виконавчої влади профільного Міністерства, Державних агентств лісових, водних, земельних ресурсів, ДЕІ, та ін., які виконують функції чи завдання у сфері охорони довкілля, для гармонізації законодавства та ефективного моніторингу довкілля. Відновити державний орган у сфері управління заповідною справою;

1.2. Забезпечити поетапне приведення чинного законодавства до директив ЄС, впровадження яких є невід’ємною частиною виконання Угоди про асоціацію України з ЄС (додаток ХХХ до глави 6 «Навколишнє природне середовище» розділу V «Економічне і галузеве співробітництво»)

1.2.1. Розробити та запровадити процедуру оцінювання впливу на довкілля державних і приватних проектів на навколишнє середовище у відповідності до Директиви 2011/92/ЄС та процедури про оцінку впливу планів та програм на навколишнє середовище у відповідності до Директиви № 2001/42/ЄC;

1.2.2. Створити прозорі механізми одержання документів дозвільного характеру у сфері охорони довкілля. Впровадити інтегрований дозвіл з регулювання забруднення довкілля (встановлення інтегрованої дозвільної системи) та механізми запобігання і контролю забруднень відповідно до вимог Директиви № 2010/75/ЄС про промислові викиди (всеохоплююче запобігання і контроль забруднень);

1.2.3. Реформувати систему державного нагляду (контролю) у сфері охорони довкілля з метою зменшення частоти проведення перевірок та підвищення їх ефективності, забезпечити принцип «якість перевірок», а не «кількість». Передбачити створення єдиного контролюючого органу у сфері довкілля та передати йому всі функції контролю у цій сфері, та врахування в його компетенції вимог Директиви № 2010/75/ЄС про промислові викиди (всеохоплююче запобігання і контроль забруднень) та Директиви № 96/82/ЄС про контроль за загрозами значних небезпек, пов’язаних з небезпечними речовинами, зі змінами і доповненнями, внесеними Директивою № 2003/105/ЄС та Регламентом (ЄС) № 1882/2003.

Забезпечити контроль за підставами надання ліцензій та відповідності діяльності виданій ліцензії підприємствам у сфері поводження з небезпечними відходами на виконання вимог ЄС щодо управління відходами відповідно до Директиви № 2008/98/ЄС про відходи. (Підприємство може мати ліцензію, видавати документи про те, що забезпечує утилізацію/переробку небезпечних відходів, що не відповідає дійсності через відсутність виробничих потужностей та людських ресурсів, які і мають бути підставою видачі ліцензії);

1.2.4. Створити єдину уніфіковану електронну систему доступу до інформації про дозволи, звіти, матеріали перевірок у сфері довкілля (PRTR+) для органів влади та громадськості з метою надання доступу кожному громадянину до даної інформації та підвищення ефективності електронного врядування у сфері охорони довкілля. Система включатиме дозволи, звіти, матеріали перевірок у сфері охорони довкілля та надасть можливість подавати документи на отримання дозволів в електронній формі;

1.2.5. Розробити та запровадити модель управління водними ресурсами з врахуванням басейнового принципу управління та гідрографічного районування території;

1.2.6. Розробити систему контролю за ГМО на виконання Директиви № 2001/18/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 12 березня 2001 року про вивільнення у навколишнє середовище генетично модифікованих організмів та про скасування Директиви Ради № 90/220/ЄЕС зі змінами і доповненнями, внесеними Рішеннями № 2002/623/ЄС та № 2002/811/ЄС, Регламентами (ЄС) № 1829/2003 та (ЄС) № 1830/2003 та Директивою № 2008/27/ЄС;

1.2.7. Приведення у відповідність законодавства про охорону біорізноманіття на виконання Директиви № 2009/147/ЄС про захист диких птахів, Директиви № 92/43/ЄС про збереження природного середовища, існування, дикої флори та фауни, зі змінами і доповненнями, внесеними Директивами №№ 97/62/ЄС, 2006/105/ЄС та Регламентом (ЄС) № 1882/2003;

1.2.8. Встановлення системи оцінки якості атмосферного повітря відносно забруднювачів атмосферного повітря (створення інфраструктури для оцінки якості атмосферного повітря, моніторинг якості повітря, який відповідав би вимогам Директиви 2008/50/ЄС (зокрема кількість пунктів заміру, показники, які моніторяться та ін.) та закріпити її на законодавчому рівні), запровадження планів щодо якості атмосферного повітря для зон і агломерацій, де рівень забруднення перевищує граничну/цільову величину на виконання Директиви

№ 2008/50/ЄС про якість атмосферного повітря та чистіше повітря для Європи;

1.2.9. Запровадження системи обліку викидів парникових газів та квот, що продаватимуться на національному рівні між заводами/промисловими комплексами в Україні, створення системи моніторингу, звітності, здійснення перевірок і належного впровадження, а також процедури консультацій з громадськістю. Директива № 2003/87/ЄС про встановлення схеми торгівлі викидами парникових газів у рамках Співтовариства та внесення змін і доповнень до Директиви № 96/61/ЄС із змінами і доповненнями, внесеними Директивою № 2004/101/ЄС, Регламент (ЄС) № 842/2006 про певні фторовані парникові гази;

1.2.10. Забезпечення впровадження на законодавчому рівні п’ятиступеневої ієрархії поводження з відходами відповідно до Директиви 2008/98/ЄС про відходи та підготовка планів щодо управління відходами згідно із нею.

Гармонізація віднесення відходів до категорії небезпечних та їх класифікації відповідно до Європейського переліку відходів (List of waste).

Розробити і прийняти внесення змін до законодавства, пов’язаних з Базельською конвенцією про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх видаленням з метою контролю транскордонного переміщення небезпечних відходів.

Впровадження принципу «забруднювач платить» та розширеної відповідальності виробника, зокрема упаковки, що передбачає відповідальність виробника (первинного імпортера) за весь життєвий цикл продукції, включно з покладенням відповідальності (безпосередньої та/або фінансової) за поводження з відходами цієї продукції.